-
1 employee
кадр. працівник/працівниця; робітник/робітниця; службовець; наймана особа; найманий працівник; співробітник/співробітниця; персоналособа, найнята на працю або службу підприємством, організацією, окремою особою тощо за домовлену заробітну плату (wage), оклад (salary) чи плату (pay) на підставі чинного законодавства країни; ♦ виділяють такі ставки заробітної плати для працівників: річна або місячна і тижнева або погодинна═════════■═════════bank employee банківський службовець; casual employee непостійний працівник • випадковий працівник; civil service employee цивільний службовець; executive employee керівний працівник; full-time employee працівник на повній ставці • працівник, який працює повний робочий день; government employee урядовець; hotel employee працівник готелю; long service employee працівник з великим стажем роботи; management employee управлінець; municipal employee службовець муніципалітету; part-time employee працівник на неповній ставці • працівник, який працює неповний робочий день; permanent employee постійний працівник; probationary employee стажист/стажистка; regular employee постійний працівник; salaried employee працівник, який одержує платню; shop employee персонал крамниці; store employee персонал крамниці; wage employee робітник, який одержує заробітну плату═════════□═════════employee buy-out викуп підприємства персоналом; employee participation участь персоналу; employee paid by the hour працівник з погодинною оплатою; to hire an employee наймати/ найняти працівника; to pay an employee платити/заплатити працівникові; to remunerate an employee винагороджувати/винагородити працівника; to take on an employee приймати/ прийняти працівника (на роботу)▹▹ personnel
См. также в других словарях:
Market economy — Part of a series on Economic systems Ideological systems Anarchist … Wikipedia
discharge — dis·charge 1 /dis chärj, dis ˌchärj/ vt 1: to release from an obligation: as a: to relieve of a duty under an instrument (as a contract or a negotiable instrument); also: to render (an instrument) no longer enforceable a formal instrument...may… … Law dictionary
reimburse — re·im·burse /ˌrē əm bərs/ vt bursed, burs·ing 1: to pay back (a sum lost or expended) to someone will reimburse the court costs 2: to make restoration or payment of an equivalent to reimburse the employee for travel expenses re·im·burse·ment n … Law dictionary
pay — I noun allowance, award, compensation, consideration, defrayal, defrayment, earnings, emolument, fee, grant, hire, income, indemnity, meed, merces, monetary return, payment, perquisite, profit, reckoning, recompense, reimbursement, remittance,… … Law dictionary
salary — sal·a·ry n pl ries: fixed compensation paid regularly for services sal·a·ried adj Merriam Webster’s Dictionary of Law. Merriam Webster. 1996. salary … Law dictionary
